Я Сумы
сегодня 27 ноября
доллар 27.24 16.6998 евро 30.56 7.0887 рубль РФ 0.4 0.0123
Магазин и форум

Свято-Воскресенський кафедральний собор

Свято-Воскресенський кафедральний собор Суми площа Незалежності

Свято-Воскресенський кафедральний собор. М. Суми, пл. Незалежності, 19.

Ансамбль розташований у північній частині історичного середмістя в межах колишньої фортеці. Займає острівне положення посеред історичного Петровського майдану, замикає перспективу вул. Воскресенської. Складається з церкви та дзвіниці, яка міститься перед північним фасадом храму. Первісно територію оточував невисокий мур (не зберігся).

1

Церква, завершена будівництвом у 1702 р., стала не тільки провідною архітектурною домінантою міста. Її композиційно-видовий вплив посилювався локалізацією на стрілці мису біля впадіння у р. Псел річок Суми і Сумки, завдяки чому церква панувала над широким простором лугових заплав цих річок. Її гострий, вишуканий силует візуально сприймався з далеких відстаней, композиційно об'єднуючи міську забудову.

21

Дзвіниця, збудована у 1906 р. замість зруйнованої попередньої, завдяки своїй висотній композиції посилила домінантну роль церкви у загальноміській панорамі. Проте у другій половині XX ст., унаслідок забудови історичного середмістя 5-поверховими будинками, зони композиційно-видового впливу значно звузилися, особливо після того, як у 1979 р. було споруджено семиповерховий адміністративний будинок, що перекрив огляд ансамблю церкви з північного сходу та ізолював його від сформованого на нових композиційних засадах простору площі Леніна (нині - пл. Незалежності). Тож нині ансамбль зберіг композиційну роль містобудівного акценту в міському інтер’єрі й тільки з боку вулиці Воскресенської та проспекту Т. Шевченка сприймається архітектурною домінантою в панорамі середмістя.

31Муровану церкву Воскресіння Христова розпочали будувати в кін. XVII ст. на замовлення і коштом полковника Сумського слобідського полку Гарасима Кондратьєва. Будівництво завершено вже після смерті фундатора його сином Андрієм. Храм освятили в 1702 р. Він був тридільним, триверхим, двоповерховим, з верхнім холодним храмом Воскресіння Христового й нижнім теплим св. Андрія Первозваного. З трьох боків перед входами були влаштовані прямокутні в плані ґанки-притвори. У серед. XIX ст. над північним і південним з них надбудовано другі поверхи, а головний вхід перенесено з західного на північний фасад з прибудовою критих сходів Г- подібного плану, що ведуть у верхню церкву. Внаслідок цих перебудов композиція споруди набула хрещатого характеру. При церкві первісно була невисока масивна дзвіниця, увінчана шатром. Вона зруйнувалася в кін. XIX ст.
У 1962 р. релігійну громаду храму було ліквідовано, а в 1963 р. його передано Сумському виробничо-рекламному комбінату. У 1978 р. завершено реставрацію церкви й дзвіниці за проектом архітектора М.М. Говденко. У церкві розмістили музей народного- декоративно-прикладного мистецтва Сумщини. У 2000 р. церкву з дзвіницею повернули релігійній громаді.

41

Церкву вирішено в стильових формах українського барокко з контамінацією форм і деталей московської архітектури кін. XVII ст. Такі контамінації характерні для архітектури Слобожанщини ХVІІ-ХVIII ст. На українські корені розпланувально-просторової композиції храму вказують такі риси як тридільність, триверхість, ярусність побудови верхів. Квадратові в плані вівтар (5,5 х 5,5 м), нава (7,7 х 7,7 м) і прямокутний бабинець (5 х 6 м) згруповані вздовж вісі схід-захід і завершені банями.
В об'ємно-просторовій композиції підкреслена домінантна роль центрального верху, що має висоту до хреста 35 м. Верхи над вівтарем і бабинцем значно нижчі. Це у поєднанні з пониженими обсягами двоповерхових притворів створює розвинену пірамідальну центричну композицію з чітко виявленими поздовжньою і поперечною вісями, головною вертикальною віссю центрального верху й двома Підпорядкованими вісями бічних верхів. Усі фасади загалом симетричні, проте сходова клітка, прибудована з півночі, вносить елемент дисиметрії в загальну побудову об'ємів.
Кожен з трьох основних компартиментів – це баштоподібний об’єм типу «восьмерик на четверику». Масивні восьмерики увінчані контрастними за формами витонченими ліхтариками з грушовидними маківками, що мають глибокі перехвати. Дуже пластичні абриси дахів трьох восьмериків. Особливістю цієї пам'ятки є підвищений, порівняно з бічними, середній четверик, причому восьмерики бабинця й вівтаря впритул прилягають до нього, утворюючи монолітну конструкцію. У цьому дослідник пам'ятки С. Таранушенко вбачав вплив архаїчних типів народного монументального будівництва.
Двоповерховість будівлі підкреслена на фасадах широким антаблементом з профільованими тягами в рівні міжповерхового перекриття. Нижня тепла церква перекрита системою низьких коробових склепінь із розпалубками, що в поєднанні з арками, які з’єднують компартименти, підкреслюють глибинно- просторову перспективу з горизонтальним розвитком простору в напрямку до вівтаря. Масштаб цього інтер’єру суто камерний.

51

У верхній холодній церкві простір кожного об’єму висотно розкритий до зеніту бані. Перехід від четвериків до восьмериків здійснено за допомогою системи конічних тромпів. Середня баня вдвічі вища від бічних і має два заломи й світловий ліхтар. Восьмерики вівтаря і бабинця несуть восьмилоткові зімкнуті склепіння. Тут драматургія внутрішнього простору побудована на контрасті приземистих затемнених об’ємів притвору, переходу і сходової клітки, через які проходить мирянин, зі щедро освітленими висотно розкритими баштоподібними компартиментами, що поєднані широкими арками. Завдяки вертикальній спрямованості форм інтер’єр має героїчний масштаб. Проте цей інтер'єр справляє і дещо містичне враження з огляду на високий ступінь освітленості й наявність сильних рефлексів, внаслідок чого відсутні світлотіньові контрасти, а грані форм розмиті, що створює особливий ефект повітряності й нереальності.

61

Принципи декорування фасадів й низка архітектурно-орнаментальних мотивів – ті ж самі, що і в найперших мурованих храмах Слобожанщини (Покровський собор у Харкові). Вони генетично пов'язані з мурованою архітектурою Московського царства тієї доби. Зовні грані всіх компартиментів підкреслені на рогах півколонками або пілястрами. Вікна облямовані ордерними наличниками з розірваними сандриками. До унікальних особливостей екстер’єру належать наріжні пучки напівколон з перехватами та віконні прорізи шестикутних обрисів. Пілястри стін центрального четверика вінчають капітелі оригінального рисунка. На південному фасаді зберігся єдиний первісний портал, що облямовує вхідні двері до вівтаря теплої церкви. Дверний отвір з лучковою перемичкою фланкують півколонки з капітелями простого профілю. Портал вінчає високий трикутний фронтон зі зрізаною вершиною. Центральна голівка фронтонe увінчана шишкою. В цілому портал спрощено повторює ордерну схему двоколонного портика, поширену в московській архітектурі кінця XVII ст.

71

Стіни церкви та дзвіниці муровані з цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковані й побілені. Після ремонту 2002 р. зовні мають пофарбування сіро- зеленої барви. Усі профілі й форми декору набрані з лекальної цегли. Мальовань в інтер’єрі немає. Дахи укриті покрівельною сталлю по дерев'яних кроквах і залізних кружалах, пофарбовані в зелений колір. Маківки та хрести ковальської роботи позолочені. Під церквою первісно були великі склепінчасті підвали, пізніше засипані.
Пам’ятка відзначається стрункими пропорціями, незвичайною вишуканістю форм і деталей. Завдяки високим архітектурно-мистецьким якостям й органічному синтезу різних архітектурних традицій сумська Воскресенська церква належить до найвизначніших витворів регіональної Слобожанської архітектурної школи доби Гетьманщини.
Мурована дзвіниця, споруджена у 1906 р. на північ від церкви, належить до типу «восьмерик на четверику» й вирішена в архітектурних формах, схожих на форми церкви, з контамінацією необарокових форм з окремими неовізантійськими елементами. Вона квадратова в плані, має декоративне ярусне вінчання, що повторює форми церковного верху. Загальна висота дзвіниці дорівнює висоті центрального верху церкви. Насиченість декором наростає знизу вгору, так що витончена ускладненість восьмерика завершення контрастує з лапідарністю першого ярусу.

81

Четверик дзвіниці триповерховий. На першому поверсі міститься арковий проїзд на територію храму, оформлений неовізантійським перспективним порталом і закритий ажурною металевою ґраткою брами. До західної грані у 1910-х рр. прибудовано невеликий корпус із восьмигранною капличкою, увінчаною декоративною маківкою. Другий поверх виділений на фасадах невеликими вікнами з наличниками й вишуканими сандриками. Третій поверх має великі арки дзвонів. Перехід від четверика до восьмерика здійснено за допомогою плоских трикутних пандативів. Усі грані восьмерика мають аркові отвори дзвонів, декоровані ордерними наличниками з розірваними сандриками. Восьмерик і верхній ярус четверика були призначені для дзвонів, тому перекриття між ними не було. Решта перекриттів – пласкі, по дерев’яних балках. Міжповерхові сходи дерев’яні. Дзвіниця мурована з цегли й побілена. Дахи і баня по дерев’яних кроквах і кружалах, укриті покрівельною сталлю.

Олег Корнієнко (Суми), краєзнавець. Джерело: Пам'ятки України: історія та культура: Суми від Кондратьєвих до Харитоненків. — 2014. — № 4 (квітень).
Автор фото Андрій Мозговий

Отзывы


recaptcha
16+